Як Бівіс і Батхед в Морокко вітер шукали. Частина 1.

Бівіс і Батхед – це два серфери. Батхед - Вітя з Франківська Бівіс - Ігорко зі Львова. Погоня за хвилею заганяє нас в різні місця. Тому ми завжди там, де дує. Щоб бути в темі читайте наш попередній відгук про Позо, а також про Балтику.

Прилетівши в лютому з В’єтнама, зразу ж зайнялись пошуком наступного місця каталки. В світі якось так є, що десь обов’язково дує. На травень досить хороші умови по вітру в Морокко плюс повчитись і пожити у такої зірки, як БУжма – це вже пів справи, думали ми. Але як завжди вітер вніс свої корективи. Але про все по порядку.

Для громадян України для поїздки в Морокко потрібна віза. Зробити її можна в Києві. Потрібне бронювання літака, для чого були куплені білети з Кракова в компанії Rianair. Сама компанія не є лояльною до серферів. Норма по спорядженню всього 20кг і за кожну стиковку потрібно оплатити в районі по 50є. Тому вирішили брати на прокат. 192є в обидва боки, з стиковкою у Франції. Потрібна шенгенська мультивіза. У ловкостів немає транзитної зони в аеропорту. Заброньовано житло, прокат і клініки в Мулеї в гестхаусі Бужми. Дякуємо Ігорю Юдакову за допомогу.

Ось і підходить день вильоту 1 травня, але прогноз по віндгуру зовсім не тішить любителів мегавітру. Якраз тиждень віддув. Оце щастя, подумали ми, і почали шукати місце, де дує. На 1 число був непоганий прогноз на Балатон, а потім два дні на Хорватію і знову два дні мегавітру на Балатон. Я, подумав, два дня на Балатоні – це краще, ніж сидіти тиждень в Морокко без вітру і думати чим би зайнятися. Загрузили спорядження в бус і Батхед ломанувся в напрямку Будапешта, а я планував під’їхати через два дні, відсвяткувавши Великдень. Але вставши зранку наступного дня було знайдено вітер на Таріфі на найближі 4 дні. Сідаю в авто і щосили жену за Батхедом, щоб встигнути на літак з Будапешта, який стартує в 17.00 в напрямку Атлантики. Але кордон затримав нас на 2 години. І звичайно не встигаємо.

Зранку наступного дня ми вже катаєм на Балатоні. До обіду вітер підкис. Підкис – це коли мене не тягне на 4.5 і 96л, а Батхеда на 5.3 і 100л. Дує в сусідній Хорватії на острові Кирк в містечку Башка. І їхати всього яких 400 км. Ввечрі вже п’ємо вино в БАшці. Прогноз по гуру виглядав пристойним 15м.с до 20 на поривах. Ми знаєм хороший вейвовий спот в Ліжняні, а тут ми були вперше. Але все сталось не так як гадалось. Десь до 1 дня почало роздувати. Але з вітром було щось незрозуміле. Він стріляв, як з пушки. То 5 то 15.

Катнули в таких умовах годинки дві. На цьому злому вітрі в Батхеда відламався гачок на трапеції.  Плюнули і поїхали в Загреб, де і провели наступний день за оглядом міста і задушевних розмовах про вічне.

А в 8 ранку ми вже були на споті Фенівеш на Балатоні. Це був день істини. Каталка на 70л і парусі 3.3 я і 82+3.7 Батхед. Вітер під 20м.с, що може бути краще. 6 годин на воді.

Більше фоток з цієї каталки і не тільки можна подивитись на сайті мадяр hi-srf.com

Приємна втома і відчуття укатаності. Допиваєм Хорватське вино. І наступного дня докатуєм залишки вітру – я на 4.0 Батхед – на 4.2. Ночуєм в Будапешті і зранку, не глянувши прогноз вирушаєм додому, хоча в районі 200 км можна було катнути на озері Тисато.

За декілька днів з’являється вітер в Морокко, про що і буде розповідь в другій  частині.